ШУГАННЯ

ШУГА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням шугати. Ще здалеку побачила [Надія] на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок і посміхнулась (Яків Баш, Надія, 1960, 270); До них невблаганно наближається поскрипування вітряків і шугання розгойданих крил (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 135); Битва — так битва. Вітрів іржання, Назустріч шугання роздертих знамен… (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 40); Він чує невгавне шуршання дороги, Шалене шугання ракет з далини (Микола Бажан, I, 1946, 145); Голубий імлистий туман стояв над цехами, туман, прорізуваний гострими свічками домен, шуганням полум’я з мартенів (Павло Загребельний, Спека, 1961, 229);  * У порівняннях. Наша казка хутко лине, мов шугання соколине (Леонід Первомайський, II, 1958, 515).