ШУ́БНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шуба 1;
// Признач. для шуби.
2. З хорошим, теплим хутром, придатним для виготовлення шуб (у 1 знач.), кожухів і т. ін. Шубна порода;
// Пов’язаний з виготовленням і торгівлею виробами з хутра. Шубні вироби; Шубний цех.
Шубне вівчарство — розведення овець особливих порід для одержання шкур, які йдуть на виготовлення шуб, кожухів, кожушків та інших виробів.