ШТИКОВИЙ 1, а, е. Прикм. до штик 1. Штиковий хомутик;
// Зробл., завданий штиком. Штикова рана;
// Із застосуванням штиків (про рукопашний бій). Посеред плацу маячили гімнастичні пристрої та стояли, як примари, опудала, набиті соломою, на яких практикувалися солдати в штиковому бою (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 109); Білі не сподівалися на такий дружний натиск і зупинились. Червоноармійці вже не звертали уваги на кулі, а йшли в штикову атаку (Петро Панч, В дорозі, 1959, 96); [Орлик:] Ми б’ємось день і ніч! Я втратив лік атакам, контратакам і рукопашним схваткам штиковим (Олександр Левада, Драми.., 1967, 83).
ШТИКОВИЙ 2, а, е. Прикм. до штик3.