ШТУРПА́ЧЧЯ, я, сер., діал. Збірн. до штурпак. Під чоботиськами Давида великими полумисками обламувався сніг, пружинила промерзлою щіткою невидима осока, твердо гнулося штурпаччя кінського щавлю (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 139).
ШТУРПАЧЧЯ
Тлумачення слова