ШТУ́РМАНСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до штурмана;
// Признач. для штурмана. Правильно взятий ритм льоту завжди дає перемогу. Це все одно як із штурманського підручника! (Юрій Яновський, I, 1954, 48); І ось вона прийшла до тракториста Мамайчука й побачила там молодого Дорошенка в його штурманській формі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 96);
// у знач. ім. штурманська, кої, жін. Приміщення, в якому перебуває штурман під час вахти;
// Зробл. штурманом. Штурманські розрахунки.
2. Пов’язаний з навігацією, з водінням кораблів і літаків. Нині лоцманові недостатньо лише знати район плавання, бути сміливим, фізично загартованим. Він повинен відмінно володіти штурманською справою (Вечірній Київ, 3.XI 1966, 2); На судні встановлюється сучасне штурманське і радіонавігаційне обладнання (Наука і життя, 2, 1957, 16).