ШТУРХАНИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що штовханина. Вутанька, під загальний шум вискочивши з ложі, теж поспішала до виходу. Воєнком, боячись загубити її в темряві, не відставав від неї ні на крок, підтримував під руку, і, коли на них натискали, він, мовби захищаючи Вутаньку від штурханини, міцно пригортав її до себе (Олесь Гончар, II, 1959, 180).
ШТУРХАНИНА
Тлумачення слова