ШТУРХАН

ШТУРХА́Н, а, чол., розм. Те саме, що штовхан. Мати привезла Роббі на грузовику з тюремного шпиталю. В дорозі вона тримала його голову на колінах, оберігаючи від штурханів на вибоях давно не ремонтованої автостради (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 59); Маруся висмикнула з-під руки в Дикуна пужално й почала ним І штурхати козака в спину, вганяючи його з санок. Той жартома ойкав, ухиляючись од дівочих штурханів (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 207); — Старий чорт! — сяяв сер Грегор, вибиваючи дружніми штурханами дорожній порох з пальта сера Овена (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 324); Криком, штурханами, пострілами людей женуть [фашисти] уперед, униз, похилим косогором (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 65);  * Образно. Бачурі не вдалося зломити впертість старого гідротехніка. Видно, що цю людину хтось довго кривдив, завдав їй чимало штурханів (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 53).
♦ Давати (дати, надавати) штурханів кому — те саме, що Давати (дати і т. ін.) штовхана (штовханів) (див. штовхан). Бурчисько й Скубло підвели бідолагу, Під бік штурханів йому трохи дали, Чим повну заявили до бранця зневагу, 1 вмить до загону його привели (Леонід Первомайський, II, 1958, 398); Одержати (дістати) штурхана — те саме, що Покуштувати штовханів (див. штовхан). — Ну й гаразд. Ти теж, Орино, молодець, — парубок притуляє до себе дівчину, віддав їй поцілунок, взамін одержує 4 штурхана (Михайло Стельмах, I, 1962, 535).