ШТУКО́ВИНА, и, жін., розм. Те саме, що штука 1 4, 5. — Вмієш користуватися цією штуковиною? — спитав Мєшков, обережно взявши компас з рук Джантемира (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 221); Дивна штуковина оте сонце. Ось зараз, коли воно спускалося низько до землі, на нього можна було дивитися не мружачись (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 424); Галченя Вася підняв на землі.. Уловив і терпеливою ласкою навчив дикувате пташеня усяким штуковинам (Олександр Ковінька, Як мене купали.., 1958, 28); Подобається йому копатися в усьому та вигадувати різні штуковини (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28).
♦ От так штуковина! — щось дивне, несподіване.
ШТУКОВИНА
Тлумачення слова