ШТУКАТУ́РНИЙ, а, е.
1. Стос. до штукатурки. Малярні роботи різко відрізняються від штукатурних. Вони, як правило, ведуться всередині будинку, не на холоді (Робітнича газета, 9.I 1966, 2);
// Признач. для штукатурення. Тепер за допомогою механізмів можна швидко приготувати потрібну кількість штукатурного розчину і нанести його на оштукатурювану поверхню (Таємниці вапна, 1957, 82); Штукатурний інструмент.
♦ Штукатурний гіпс — випалений гіпс, алебастр для скульптурних робіт.
2. Укритий штукатуркою, зробл. з штукатурки. Зовнішня поверхня глиносирцевих стін має бути захищена від намокання штукатурним шаром (Колгоспник України, 4, 1958, 13).