ШТУКАТУ́РКА, и, жін.
1. Дія за значенням штукатурити. Змусив він і наполіг на тому, щоб вести штукатурку стін, не викінчивши дому (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 84).
2. Будівельний розчин із суміші в’яжучих речовин, піску й води, яким покривають поверхню будівель, внутрішніх приміщень і т. ін. Для виробництва магнезіального вапна, з якого роблять дуже міцні штукатурки, використовують доломітизовані вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); Широко застосовуються на будівництві нові матеріали: синтетичні, акустичний цементний фіброліт, спеціальні штукатурки (Радянська Україна, 19.I 1965, 3); Для надання будинку привабливого вигляду використовуються кольорові штукатурки з фактурною обробкою поверхні стіни, а також декоративні кольорові і рельєфні орнаменти (Хлібороб України, 8, 1966, 27);
// Шар такого розчину, що вже затвердів на стелі, внутрішніх і зовнішніх стінах будівель. Оглянули ми.. бувший храм св. Дмитра, де з-під штукатурки одкрили чудові візантійські мозаїки перших віків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 350); Розсердиться — так загрюкоче дверми — Летить штукатурка із стін! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 239); Галієнко, зрадівши, ввійшов досередини і, ступаючи по купах цегли і штукатурки, знайшов, нарешті, живу кімнату (Іван Багмут, Опов., 1959, 76);
// перен., розм., ірон. Товстий шар пудри або білил на обличчі. В Балабушихи почервоніли… вуха, а не щоки… під штукатуркою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 218).
▲ Суха штукатурка — будівельний матеріал у вигляді великих тонких листів з гіпсу, обклеєного картоном, який застосовують замість штукатурних розчинів для внутрішнього оздоблення стін і стель. Виготовлена на підприємстві суха штукатурка застосовується для влаштування перегородок і опорядження приміщень (Вечірній Київ, 3.XI 1958, 1).