ШТУКАТУ́Р, а, чол. Робітник, фахівець з штукатурення чого-небудь. Раніше штукатурні роботи вважалися важкими і малопродуктивними. Штукатур, стоячи на дерев’яних підмостках, спочатку на стіну набивав дранку, а потім вручну наносив розчин і розрівнював його правилом (Таємниці вапна, 1957, 81).
ШТУКАТУР
Тлумачення слова