ШТУКА́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Займатися штукарством, поводитися як штукар. — Та я не про воли, я кажу: Добридень! — Сам ти, — каже [глухий дід], — злидень, а я хазяїн!.. — Та годі-бо вже тобі штукарити!.. Тут чоловік про діло, а ти… (Борис Грінченко, II, 1963, 349).
ШТУКАРИТИ
Тлумачення слова