ШТРАФУВАТИ

ШТРАФУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. Штрафуючи робітників, капіталіст присвоює собі роль судді (Ленін, 23, 1972, 412); — Навкруги — скільки оком кинеш — ліси, та… все панські ліси. Ходять люди і кленуть їх, бо за кожну галузинку — під арешт тягнуть, штрафують… (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 193); *
//  Карати за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін. Ось оскаженілий німець, покриваний суддею, ударив нашого [футболіста] під ребра, суддя не штрафує, глядачі обурено свистять (Юрій Яновський, II, 1954, 27).