ШТРАФНИ́К, а, чол., розм. Військовослужбовець, направлений рішенням суду в спеціальну дисциплінарну частину. — Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш, ще один штурмовий взвод. — Це оті штрафники? — спохмурнів Білогруд (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 315); Сидів тепер Королевич поруч із поручиком і катувався. Солдатові ще туди-сюди — обійдеться гауптвахтою, а офіцерові має бути гірше: зашлють у піхоту, на позиції в штрафники… (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 363).
ШТРАФНИК
Тлумачення слова