ШТОС, у, чол.
1. Старовинна азартна картярська гра. По обіді господар з гостями сідали за ломберний столик, але Конон запевняв, що старшина завжди грала в штос (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 223).
2. спорт. Один з прийомів у фехтуванні.
♦ Брати (узяти) в штос — рішуче натискати на кого-небудь, змушуючи діяти. Василь Іванович попросився тиждень обмислити, Павлов мовчки хитнув головою, — «думай, думай, там тебе одразу в штос візьмуть!» (Юрій Яновський, Мир, 1956, 26).