ШТОРМИТИ, мить, недок. Бути дуже розбурханим під час шторму (про море, озеро). Море штормить. Хвилі, мов гривасті леви, кидаються на гігантську залізобетонну споруду, розбиваються об неї… (Радянська Україна, 7.V 1963, 4);
// безос. — Ні. Нам не холодно. Ще не штормить, а так собі, зюйд-вест… (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 273); Всю ніч штормило так, що багато пасажирів не спало. Деякі мовчки стогнали, загойдані (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 66).
ШТОРМИТИ
Тлумачення слова