ШТОЛЬНЯ

ШТО́ЛЬНЯ, і, жін. Горизонтальна або похила виробка з виходом на земну поверхню, признач. для обслуговування підземних гірничих робіт. Сто метрів під землею в глибині десятиметрової штольні, в духоті і нафтовім сопусі працює робітник (Іван Франко, IV, 1950, 24); — Рудня відкрита, — промовляє Огей, — вона досліджена, і штольню намічено у схилі.. товстої рудної жили (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 328); Од ствола шахти, що тупо дивився в небо, мов жерло велетенської гармати, йшли бічні ходи — штольні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 209);  * У порівняннях. Засідлав [Тимко] коня, виїхав з двору. Чорною штольнею простягалася вулиця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 354);
//  Підземна споруда для якої-небудь спеціальної мети. Людський тлум затяг у бомбосховище й Доріс. Довгі тісні штольні вже були набиті людьми (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 345); В другій половині печери робітниці сплять.. А ще далі, в просторій штольні, матросам показали підземну школу (Василь Кучер, Голод, 1961, 94).