ШТЕ́ЙГЕР, а, чол., заст. Гірничий майстер, технік, який відав роботами на руднику. Блищить карбідка вдалині, — то штейгер поспішає (Володимир Сосюра, I, 1957, 334); Серед шахтарів розлігся регіт. Штейгер злими очима обвів присутніх і, не знайшовши собі підтримки, шмигнув із крамниці (Петро Панч, I, 1956, 370).
ШТЕЙГЕР
Тлумачення слова