ШТА́ПЕЛЬ, ю, чол.
1. Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. Умовний об’єм зразка вовни визначають помноженням площі шкіри, з якої знято зразок, на природну довжину штапелю (Соціалістичне тваринництво, 1, 1956, 57).
2. Штучне волокно невеликої довжини, признач. для виготовлення пряжі; пряжа з такого волокна.
3. розм. Тканина з штапельної пряжі.