ШТАНДА́РА, и, жін., діал.
1. Жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін.
2. тільки мн. штандари, ів. Ніша під піччю. Безтурботно сюрчав під штандарами цвіркун (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 47); «Ні, мамо! — думає, плачучи, Настя. — Нічим ви не втримаєте мене вдома. Ні сваркою, ні кужелем». Не допомогло те, що сховала в скриню хустку, що чоботи були закинуті далеко під штандари (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 80).