ШРОТИ́НКА, и, жін. Зменш. до шротина. Постріл відбився неголосною луною. Лопух був пробитий дев’ятьма шротинками (Микола Трублаїні, I, 1955, 109); * Образно. На одежі шепотіли білі шротинки; сухо передзвонювали промерзлі гілки дерев, осипаючи на землю дрібні крижинки (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 766).
ШРОТИНКА
Тлумачення слова