ШПИЛЬКОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до шпилька 1, 2. Шпилькове виробництво.
2. Пов’язаний із застосуванням, використанням шпильок (у 4 знач.). Шпильковий метод кріплення.
3. Те саме, що хвойний. — На мене мамця сваритимуть, що задовго барилась, хоч лікарі мені казали щоранку в шпильковий ліс виходити (Іван Франко, III, 1950, 412); От вони спинилися коло якогось шпилькового дерева, ніби сосни, і зачали його розглядати (Агатангел Кримський, II, 1972, 154);
// у знач. ім. шпилькові, вих, мн. Хвойні дерева. Деревні породи висаджують.. таким способом, щоб шпилькові змішувались з листяними (Колгоспник України, 11, 1961, 38).