ШПИЛЬЧА́СТИЙ, а, е.
1. Який має вигляд шпиля. Ніч, темрява. Тільки вікно з гострою шпильчастою аркою ледве синіє місячними присмерками (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 268).
2. Який має вигляд шпильки, з шпильками (у 6 знач.). — Це, Нелюсю, модрина звичайна.. Одиноке шпильчасте дерево, яке на зиму ронить свої шпильки (Ірина Вільде, III, 1968, 61).