ШПИХЛІ́Р, а, чол., діал. Комора. Кільканадцять парубків кінчило власне чистити стайні. Інші носили міхами провіяне.. зерно до шпихліра (Іван Франко, III, 1950, 270); В залі світили світло.., і, хоч велика кімната тоді менше ставала подібна до шпихліра, холод стояв у ній такий, що при розмові йшла з рота пара (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 253).
ШПИХЛІР
Тлумачення слова