ШПИГИНА́Р, ю, чол., заст. Скипидар. — Коли це ввечері як ухопить мене [болість]… Горенько! Я й шпигинарю, я й дьохтю — не легша, а все гірша та гірша (Любов Яновська, I, 1959, 85); Так-то воно так. А все ж… Чому я таки не повіз був ні разу її [в лікарню]? Шпигинар з крамнички… всі її ліки були (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 80).
ШПИГИНАР
Тлумачення слова