ШПО́НКА, и, жін.
1. Те саме, що шпона 2—3.
2. Кріпильна деталь, перев. у вигляді призматичного стержня, що запобігає переміщенню з’єднуваних нею частин механізму, конструкцій і т. ін. Шпонки.. служать для жорсткого з’єднання обертових або хитних деталей з валами або осями (Практикум з машинознавства, 1957, 179); Учитель розбирає вузол і показує учням, що.. шестірня на гвинті закріплена шпонкою і не може обертатись (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 127).
3. рідко. Запонка. Для ока в «ресторані Хаторгу для іноземців» усі відвідувачі були однакові: бузкові костюми, комірці без шпонок, черевики на товстій підошві (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 175).