ШПО́НА, и, жін.
1. Тонкі дерев’яні листи, що їх виготовляють лущенням деревини і використовують для виготовлення клеєної фанери; одношарова, неклеєна фанера. Гордовиті ясени зі стогоном, востаннє бризкаючи росою, падали на холодну землю. З їхнього ще живого тіла відрізувались чотириаршинні шпони. І пливли вони лісовими дорогами до великої парні.. Івана Січкаря (Михайло Стельмах, II, 1962, 366); Склеюючи кілька тонких листів деревини — шпони, одержують фанеру (Знання та праця, 3, 1965, 16).
2. Прокладний матеріал для ущільнення, відокремлення чого-небудь і т. ін.
3. друк. Металічна пластинка, яка служить для збільшення проміжків між рядками в наборі. — Товариш Твердоступов викликає мене з Куберле до себе в Орловку. І ви, мабуть, догадуєтесь, чого викликає: видно, чув, що кишинівський поліграфіст Аркадій Соломонович як уже щось набере, чи зверстає, чи візьме на шпони, то будьте певні!.. (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 106).