ШПІЦ, а, чол. Невеликий кімнатний собака з вузькою маленькою мордою, стоячими вухами і густою довгою пухнастою шерстю перев. білого кольору. [Молчалін:] Ваш шпіц — чудовий шпіц, не більший од наперстка; Все гладив я його, яка шовкова шерстка! (Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 109); Проклятий шпіц учепився в мій одяг і проволікся за мною через кілька сходів (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 82).
ШПІЦ
Тлумачення слова