ШПІОНИТИ, ню, ниш, недок., за ким—чим, діал. кого — що і без додатка, розм. Те саме, що шпигувати 2. [Тарталюк (дивлячись то на Симу, то на двері кабінету):] Тепер цю чорт приніс. Знову не можна в кабінет пройти — шпіонити буде (Іван Кочерга, II, 1956, 456); * У порівняннях. Він.. крадькома наставляв вухо в мій бік, немов шпіонив мене (Іван Франко, IV, 1950, 182).
ШПІОНИТИ
Тлумачення слова