ШПАРГА́ЛЛЯ, я, сер., заст., розм. Збірн. до шпаргал. Після кави старий Троцький пішов по всіх шафах, столиках і комодах.. і з усіх усюдів назносив ще добру купу всякого шпаргалля (Іван Франко, III, 1950, 77); Він згадав, що йому до праці треба мати один свій чорновик — так, якесь шпаргалля (Агатангел Кримський, II, 1972, 205); Почав перебирати давнє шпаргалля. Може, що пригадаю (Степан Васильченко, II, 1959, 292); Огоновський, зібравши своє, пожовкле від часу, шпаргалля, з гордо піднесеною головою вийшов з аудиторії (Петро Колесник, Терен.., 1959, 159).
ШПАРГАЛЛЯ
Тлумачення слова