ШПА́НСЬКИЙ, а, е.
1. заст. Іспанський. — Щоб спати не хотілось, ти розкажи, як ви з тої каторги визволились. Де це було? — Аж у шпанській землі (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 307).
2. Уживається як складова частина деяких ботанічних та зоологічних назв, термінів. Без волів і без коняки Колеса махають, Бо не хто ж — самі чортяки Ридван попихають! А зустрівсь з другим обозом, — Утруть тобі маку: Змелють всього з твоїм возом На шпанську кабаку! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 155); В царя був дуже гарний сад.. Там яблука росли, і гливи, І шпанські ягоди, і сливи (Українські поети-романтики.., 1968, 275); Шпанська вівця.
▲ Шпанська муха (мушка): а) невеликий жук — шкідник листяних дерев і кущів; б) пластир з висушеного і подрібненого цього жучка, що раніше вживався вмедицині. [Грицько:] Тут у містечку лавку маємо, а то — щетинників держимо, — щетину зносять… віск… шпанську муху (Панас Мирний, V, 1955, 150).