ШПАЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до шпак. Заспівав десь у траві легковажний шпачок (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 320); — Яшко, іди, я тобі їсти дам, — покликав господар. Шпачок стріпнувся, злетів з долоні і сів на плече художникові. За це одержав трохи сиру і мурашиних яєць (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 90).
ШПАЧОК
Тлумачення слова