ШОВКО́ВИ́ЦЯ, і, жін.
1. Поширене в помірних і субтропічних зонах земної кулі листяне дерево з їстівними плодами, листям якого годують гусінь шовковицевого шовкопряда. Кругом прогалини в’ється вже пожовклий дикий виноград, за ним шовковиці та абрикоси, всі в жовтому листі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 266); Я виліз крадькома на шовковицю, рву ягоди й дивлюся (Юрій Яновський, I, 1958, 343); Шовковиця росте в два-три рази повільніше, ніж біла акація, але цінна для розвитку шовкопрядильної промисловості (Колгоспник України, 1, 1958, 35).
2. збірн. Солодкі або кисло-солодкі білі, рожеві або темно-фіолетові соковиті ягоди цього дерева. В школярській стіннівці з’явилась карикатура лише на Бугра, який.. заївся до вух шовковицею.., а на збиранні черешні поки що задніх ласе (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 144).