ШОВ, шва, чол.
1. Місце з’єднання зшитих кусків тканини, шкіри і т. ін. Юзя встала, а Дарка розп’яла на ній спідничку, шукаючи швів та рахуючи пілки (Леся Українка, III, 1952, 643); Сорочка все ж не могла не привернути Надійчиної уваги тонкою.. вишуканістю крою, пошиття, відшліфовки найменшої деталі, шва і рубчика (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 128); Боєць стоїть, поклавши на автомат руки в лайкових рукавичках, що потріскались йому на швах (Олесь Гончар, III, 1959, 284); Коли Гошка ворушився, шви тріщали і розповзалися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 419); * У порівняннях. Враз тишина розірвалась, мов шов, Мов тріснула надвое неба сорочка… (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 57);
// у сполуч. з прикм. Спосіб вишивання, характер стібків. Вишивали тут [на Україні] гладдю, переважно червоним кольором, додаючи інколи синій, а починаючи з другої половини XIX ст. — червоною та чорною заполоччю хрестиковим швом (Народна творчість та етнографія, 2, 1964, 80). Руки по швах [стояти, тримати, витягувати, опускати і т. ін.] — струнко, виструнчившись, з опущеними вздовж тулуба руками. Сергій, високо піднімаючи не зігнуті в колінах ноги, тримаючи руки по швах, стройовим кроком підійшов до турніка (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 50).
▲ Стебловий шов див. стебловий.
♦ Тріщати по [всіх] швах — бути під загрозою краху, зриву, невиконання і т. ін.; руйнуватися, занепадати. ..есери не вірять меншовикам і навпаки. ..Тріщить по всіх швах єдність навіть всередині кожної окремої 8 цих «найдорожчих половин».. (Ленін, 32, 1973, 373).
2. Місце скріплення частин чого-небудь. Глиняний розчин для кладки печей.. треба готувати досить пластичним, щоб можна було накладати тонкі шви (Довідник сільського будівельника, 1956, 451); Шви між вінцями зрубу, а також торці колод.. примазують глиною або вапняним розчином і фарбують у різні тони (Жилий будинок колгоспника, 1956, 143);
// Місце скріплення зварюванням, клепанням і т. ін. окремих деталей конструкцій, споруд тощо. Аналізи паяння швів на давньоруських замках і ключах показали, що для паяння застосовували припій на мідній основі або чисту мідь (Знання та праця, 2, 1966, 30); Вони разом написали листа, приклали до нього плівку з відбитком готового шва і всі дані про зварювання (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 288);
// Проріз, щілина в споруді чи конструкції, які допускають незначне переміщення їхніх частин, деталей, викликане зміною температури, осіданням фундаменту і т. ін. Він знав тут усе, аж до того, де сходяться шматки бетонної стіни, утворюючи теплові шви (Вадим Собко, Граніт, 1937, 129).
3. мед. Місце з’єднання тканини, розсіченої під час хірургічної операції. Черепні шви остаточно зростаються тільки на третій-четвертий рік, іноді пізніше (Шкільна гігієна, 1954, 71).
Накладати (накласти) шви див. накладати; Накладати (накласти) шов — зшивати краї рани. Ольга Дмитрівна вправно і швидко вийняла з ноги Омельчука невеликий осколок бомби, наклала на рану шов (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 31).
4. бот. Заглиблення на плодах у місці з’єднання їх половинок чи частинок. При достиганні часто розтріскуються [плоди абрикоса сибірського] вздовж шва до самої кісточки (Садівництво і ягідництво, 1957, 23).