ШО́МПОЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до шомпола;
// Признач. для шомпола. Шомпольна муфта.
2. Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет). Вона [рушниця] ще тут, мабуть, з діда, шомпольна й іржава (Юрій Яновський, IV, 1959, 22); За його плечима похитується благенька шомпольна рушниця (Михайло Стельмах, I, 1962, 397).