ШОКОЛА́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шоколад;
// Вигот. з шоколаду чи з шоколадом. З піраміди апельсинів, шоколадних виробів, печива, винограду виділялись стрільчасті пляшки у золотих ковпачках (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 362); У «Червоному маці» [торті] — бісквітна основа, в яку домішуються розмелений мак, ароматні сиропи, шоколадна помада і вершковий крем (Вечірній Київ, 2.I 1971, 2); * У порівняннях. На літнім подвір’ї, одягнені в майки, за руки взялись малюки Первомайки. Хоч спів не виходить, а танці безладні, — радіють засмаглі, немов шоколадні (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 85);
// Який виготовляє шоколад. Шоколадний цех.
▲ Шоколадне дерево — те саме, що какао 1. У колекційних фондах ботанічного саду Львівського університету імені Івана Франка з’явилися «гості» з вологих тропічних лісів — хлібне і шоколадне дерева (Вечірній Київ, 16.III 1968, 2).
2. Кольору шоколаду; коричневий. — Товаришу Лагутін, — привітно засвітив він іскорки в своїх задумливих шоколадних очах. — Беріть стільця, сідайте ближче, сюди (Олесь Донченко, II, 1956, 92).