ШНУРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шнурувати.
2. у знач. прикм. Стягнений шнурками. На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала шнуровані черевики (Іван Франко, VI, 1951, 162).
ШНУРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шнурувати.
2. у знач. прикм. Стягнений шнурками. На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала шнуровані черевики (Іван Франко, VI, 1951, 162).