ШМОРГОНУТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шморгнути. Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Панас Мирний, I, 1954, 160); — Ваня! Товариш єфрейтор, сюди! — голосно гукнув він, шморгонув другого хулігана по плечах, і на цьому бійка закінчилася (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 46).
ШМОРГОНУТИ
Тлумачення слова