ШМА́ТКА, и, жін., розм. Те саме, що шматина 1. Рана була зовсім пуста. Вовкун промив її водою з поблизької кернички, зав’язав шматкою (Іван Франко, III, 1950, 27); Інженер-механік з’являється першим; витирає шматкою замаслені руки (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 41).
ШМАТКА
Тлумачення слова