ШМА́ТА, и, жін., розм. Те саме, що шматина 1. Інші [школярі], сміліші, ходили по класу, билися, тручалися поміж лавками, мазали різні дива крейдою на таблиці і стирали їх відтак швидко намоченою шматою, котра служила замість губки (Іван Франко, I, 1955, 239); Витяг [Іван] з-за халяви якусь стару, подерту шмату та й розвиває її довгий час З тої шмати витяг податкову книжечку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 279).
ШМАТА
Тлумачення слова