ШЛЯХОВИЙ, а, е. Прикм. до шлях 1. — Не можу… хрест важкий… не маю сили… — Нещасний простогнав і ліг лицем у порох шляховий (Леся Українка, I, 1951, 444); На привалах деякі [солдати] валились прямо в грязь, деякі спинялись коло шляхових верб, упершись головою в стовбур (Степан Васильченко, Вибр., 1944, 158); Служби Державної автомобільної інспекції, громадські організації багато зробили для зменшення аварійності на транспорті, скорочення кількості шляхових пригод (Робітнича газета, 1.XI 1974, 4);
// Пов’язаний з будівництвом та обслуговуванням шляхів. У кожному колгоспі [Бершадського району] створили шляхові бригади. На їх озброєнні грейдери, бульдозери, самоскиди та інша техніка (Радянська Україна, 26.I 1972, 2);
// Признач. для шляху. Пензенські конструктори завершують розробку ще двох моделей шляхового і перегоново-туристського велосипедів, які обладнуються багатоступінчастими перемикачами швидкостей (Літературна Україна, 29.XI 1974, 4).
ШЛЯХОВИЙ
Тлумачення слова