ШЛЬО́НКА, и, жін.
1. Вівця шльонської породи. Сам себе не пізнав, ..зовсім не я, а німець Адам Іванович Фрік, що в Кременчуці шльонку розбирає… (Олекса Стороженко, I, 1957, 121).
2. Вовна з такої вівці. Скільки оком кинеш — скрізь по дорозі, як гадюка, сунуться хури: назустріч везуть шльонку, кожі, сіль, рибу (Олекса Стороженко, I, 1957, 77);
// Тканина з цієї вовни.