ШЛАМ, у, чол., спец.
1. Малорозчинний осад, що утворюється сполуками або дрібними твердими частинками при очищенні фільтруванням, відстоюванням і т. ін. якоїсь рідини.
2. Порошкоподібна проміжна речовина металургійного виробництва, яка містить домішки благородних металів, що їх потім видобувають. Для збагачення ґрунту на марганець вносять шлами — відходи металургійної промисловості (Колгоспник України, 5, 1959, 44); Виробництво агломерату на заводі вигідніше, ніж на місці видобування руди. Завдяки досконалій технології для його одержання використовуються відходи виробництва — шлами, пил газовідходів (Робітнича газета, 15.I 1974, 2).
3. Подрібнена гірська порода, що містить цінні метали. Відомо, що марганцевий шлам — хороший компонент для мінеральних добрив (Робітнича газета, 8.II 1964, 2).