ШЛА́КОВИЙ, а, е. Прикм. до шлак. Флюс, створюючи захисну шлакову кірку, поліпшує умови формування металу (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 88); На дно парника для ізоляції насипають шлакову подушку (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 24);
// Признач. для шлаку. Здоровіші поранені в піжамах, білих сорочках, а то й просто голі.. ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 347);
// Зробл. із шлаку, з шлаком.
▲ Шлакова вата — теплоізоляційний матеріал, вигот. з металургійних або інших шлаків; Шлакова пемза — те саме, що термозит.
ШЛАКОВИЙ
Тлумачення слова