ШЛАКОСИТАЛ

ШЛАКОСИТА́Л, у, чол. Вигот. з доменних шлаків, піску й спеціальних домішок мікрокристалічний матеріал, що має малу питому вагу, значну хімічну стійкість, високу міцність, добрі термічні та діелектричні властивості. Шлакоситал міцніший за сталь і легший за алюміній, зносостійкий і довговічний (Наука і життя, 10, 1968, 45); Великим успіхом хімічної науки є створення технології виробництва шлакоситалів — чудового матеріалу, який має міцність металу і стійкість проти зовнішнього середовища, властиву склу (Робітнича газета, 23.I 1964, 2).