ШЛАКОБЛО́К, а, чол. Будівельний матеріал (перев. кубічної форми), вигот. з шлакобетону. Спершу будиночок мав одну-єдину, щоправда, простору кімнату. Потім Володя прибудував сінці з шлакоблоків, потім — ще кімнату — теж з шлакоблоків (Павло Загребельний, День.., 1964, 364); На другий день до фундаменту прийшли нові люди, почали виводити на ньому стіни з готових пустотілих шлакоблоків (Василь Минко, Вибр., 1952, 401).
ШЛАКОБЛОК
Тлумачення слова