ШКУРЛА́Т, а, чол., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.). Опанасенко розв’язав в’язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 714); * У порівняннях. «Чого воно їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару?» — думав собі хурман (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 116);
// рідко. Те саме, що шкуратянка. Він бачив сотні людей. Вони, мов на спасіння, надіялися на цю землю, яку одним розписом може відірвати од них цей красень [Кульницький] в шкурлаті (Михайло Стельмах, II, 1962, 141).
ШКУРЛАТ
Тлумачення слова