ШКУРА́Т, а, чол., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.). Тонкі восково-жовті пальці нервово смикали дрібні шкурати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 115); * У порівняннях. Дметься, як шкурат на огні (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 126).
ШКУРАТ
Тлумачення слова