ШКРЯБОТІТИ, очу, отиш, недок., перех. і неперех. Утворювати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. Щось шкряботить у віконницю — слухаю, мов крізь сон… (Степан Васильченко, II, 1959, 93); Йому вчулося, ніби там щось шкряботить (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 22); Він чув, як Штепа шкряботить біля своєї тумбочки, вечеряє в темряві хлібом та ковбасою (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 24); Навіть миші не шкряботіли: втекли тієї лихої зими кудись у поле, де було більше їстівного, ніж у людей (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 62).
ШКРЯБОТІТИ
Тлумачення слова