ШКРЯБОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням шкряботіти і звуки, утворювані цією дією. Шкряботінню чулося десь далеко за дверима, ніби всередині другої кімнати (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 23); Раптом Івасик смикнув його за руку і припав вухом до землі. — Тс! Тс! Ти чуєш? — З землі почулося шкряботіння (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 105).
ШКРЯБОТІННЯ
Тлумачення слова